Партенокарпічні огірки

         Партенокарпічні огірки — трохи теорії.

   Є два типи огірків. Перші потребують опилення, а другий тип (партенокарпіки) не потребує опилення. Назувати їх самоопилюваними неправильно, оскільки процесу цього в цьому разі немає.  Повторюючись, плоди утворюються без процесу запилення, а самоопилення — це в томатах, перцю. Потрібні нам такі огірки для вирощування в теплиці в ранні терміни, хоча й у другому оберті їх вирощують також. А якщо у відкритому ґрунті? Пишуть, що не можна (криві огірки під час опилення виходять), але мій досвід це твердження заперечує. Сажу у відкритому ґрунті й отримує прекрасні огірки, та й урожай не менше, ніж у бджілопоглинаних.

  Зручніше вирощувати через розсаду. Беремо легкий субстрат, легкий ґрунт або їх суміш і наповнюємо горщики.  Сіємо на глибину 1-2 см. Температура 24-25 градусів.

   У весняно-літньому обігу терміни висаджування розсади в ґрунт лімітовані температурою ґрунту.  Оптимальна температура 18-20, а мінімальна 15 для успішного росту. Густота стояння рослин 2.5 штук на метр квадратний під час висаджування наприкінці лютого або початку березня, під час пізніших посадок — до 3 штук на метр.

   Оптимальна температура поливної води  18-20 градусов. Оптимальна вологість повітря в теплі — 80-85%.  Поливати в міру потреби й бажано в сонячну погоду.

  У період інтенсивного росту  і плодоносіння можна застосовувати наступну схему поживного розчину  на 1000 літрів поливної води:

• Калійна силітра 500 грамів
• Магнієва силітра 400 грамів
• Кальцієва силітра  400 грамів
• Монокалійфосфат   150 грамів
• Аміачна силітра   100 грамів 

 Всього 1600 грамів.  

 14.12.2017 Урбанський Марко.  urbanski@ukr.net